Орфографічний словник української мови

занепокоєння

занепоко́єння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. занепокоєння — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
  2. занепокоєння — [занеипокойеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
  3. занепокоєння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. занепокоїтися. 2》 Вираз неспокою, тривоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. занепокоєння — НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого).  Словник синонімів української мови
  5. занепокоєння — Занепоко́єння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)