занепокоєння
занепоко́єння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занепокоєння — див. неспокій Словник синонімів Вусика
- занепокоєння — [занеипокойеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- занепокоєння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. занепокоїтися. 2》 Вираз неспокою, тривоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- занепокоєння — НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого). Словник синонімів української мови
- занепокоєння — Занепоко́єння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)