заникувати

зани́кувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Значення в інших словниках

1. заникувати — -ую, -уєш, недок., заникнути, -ну, -неш, док., діал. Заходити, навідуватись куди-небудь на короткий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заникувати — ЗАНИ́КУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗАНИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Ховати що-небудь від когось у потаємне місце. Ну зваж пару кіл [кілограмів], моя десь гроші заникала (Є. Пашковський).  Словник української мови у 20 томах
3. заникувати — ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути.  Словник синонімів української мови