заохочення

заохо́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. заохочення — [заохочеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
2. заохочення — -я, с. 1》 Дія за знач. заохотити. 2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)