заохочення

заохо́чення

-я, с.

1》 Дія за знач. заохотити.

2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала.

Значення в інших словниках

1. заохочення — заохо́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заохочення — [заохочеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)