заохочення
заохо́чення
-я, с.
1》 Дія за знач. заохотити.
2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заохочення — заохо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заохочення — [заохочеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)