заохочення

заохо́чення

-я, с.

1》 Дія за знач. заохотити.

2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заохочення — заохо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заохочення — [заохочеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)