заохочення

заохо́чення

[заохочеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заохочення — заохо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заохочення — -я, с. 1》 Дія за знач. заохотити. 2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)