заохочення
заохо́чення
[заохочеин':а]
-н':а, р. мн. -еин'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заохочення — заохо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заохочення — -я, с. 1》 Дія за знач. заохотити. 2》 Те, що заохочує кого-небудь до чогось; нагорода, похвала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заохочення — Заохо́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)