заніміти

Значення в інших словниках

1. заніміти — занімі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. заніміти — див. мовчати Словник синонімів Вусика
3. заніміти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити здатність говорити, стати німим. || На деякий час замовкнути (від переляку, здивування, захоплення і т. ін.). || Перестати звучати, лунати (про звуки, мову і т. ін.). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заніміти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
5. заніміти — Занімі́ти, -мі́ю, -мі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. заніміти — Занімі́ти, -мі́ю, -єш гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125. Словник української мови Грінченка