Орфографічний словник української мови

запанілий

запані́лий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запанілий — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
  2. запанілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до запаніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запанілий — ЗАПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до запані́ти. Яким він здався їй гидким, цей запанілий різник, кепкуючий з людського горя (Мирний, III, 1954, 313); Матушка, горда й запаніла, страх не любила, як її просили на громадські обіди (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  4. запанілий — Запанілий, -а, -е 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.  Словник української мови Грінченка