Орфографічний словник української мови

запашіти

запаші́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запашіти — -шить, док., розм. 1》 Почати пашіти, виділяти великий жар. || безос. 2》 перен. Почервоніти, розчервонітися, стати гарячим (про обличчя, щоки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запашіти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  3. запашіти — ЗАПАШІ́ТИ, ши́ть, док., розм. 1. Почати пашіти, виділяти великий жар. Перед самим носом запашіла гаряча головешка (Вас., І, 1959, 297); // безос. У трубі забулькало, від неї запашіло жаром, вентиль дрібно задрижав (Шовк., Інженери, 1956, 241). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
  4. запашіти — Запашіти, -шію, -єш гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.  Словник української мови Грінченка