запашіти

ЗАПАШІ́ТИ, ши́ть, док., розм.

1. Почати пашіти, виділяти великий жар.

Перед самим носом запашіла гаряча головешка (Вас., І, 1959, 297);

// безос.

У трубі забулькало, від неї запашіло жаром, вентиль дрібно задрижав (Шовк., Інженери, 1956, 241).

2. перен. Почервоніти, розчервонітися, стати гарячим (про обличчя, щоки і т. ін.).

Відчував [Боровий], як запашіло обличчя і щось гаряче підкотилося до горла (Грим., Незакінч. роман, 1962, 20).

Значення в інших словниках

1. запашіти — запаші́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. запашіти — -шить, док., розм. 1》 Почати пашіти, виділяти великий жар. || безос. 2》 перен. Почервоніти, розчервонітися, стати гарячим (про обличчя, щоки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запашіти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. запашіти — Запашіти, -шію, -єш гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.  Словник української мови Грінченка