Орфографічний словник української мови

запечалити

запеча́лити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запечалити — -лю, -лиш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь смуток; засмутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запечалити — ЗАПЕЧА́ЛИТИ див. запеча́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. запечалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. запечалити — ЗАПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь смуток; засмутити. — О, дівчино, дівчино! — каже Тиміш. — Як ти мене запечалила! (Вовчок, І, 1955, 50); Цей дотеп не розвеселив, а ще більше запечалив Марію (Стельмах, Хліб.., 1959, 318).  Словник української мови в 11 томах
  5. запечалити — Запечалити, -лю, -лиш гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.  Словник української мови Грінченка