запиняти —
-яю, -яєш, недок., запинити, -иню, -иниш, док., перех., діал. Зупиняти, спиняти. || Припиняти. Запиняти дорогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запиняти —
ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.
Словник синонімів української мови
запиняти —
ЗАПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАПИНИ́ТИ, иню́, и́ниш, док., перех., діал. Зупиняти, спиняти. Ніщо їх [козаків] не запиняло (Стор., І, 1957, 264); — Запини! — волав піхотинець, відчайдушно скубучи коневі гриву. — Запини, запини!...
Словник української мови в 11 томах
запиняти —
Запиня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. Мет. 454. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока. Левиц. ПЙО. І. 475.
Словник української мови Грінченка