заправлений

запра́влений 1

дієприкметник

від: заправляти — засовувати кінці

запра́влений 2

дієприкметник

від: заправляти — вимагати більшу ціну

Значення в інших словниках

1. заправлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заправити I 1-4). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заправити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заправлений — ЗАПРА́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запра́вити¹ 1-4. Був він одягнений по-домашньому: біла розхристана сорочка, заправлена в широчезні сірі шаровари (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах