заправлений

запра́влений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заправити I 1-4).

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заправити II.

Значення в інших словниках

1. заправлений — запра́влений 1 дієприкметник від: заправляти — засовувати кінці запра́влений 2 дієприкметник від: заправляти — вимагати більшу ціну  Орфографічний словник української мови
2. заправлений — ЗАПРА́ВЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запра́вити¹ 1-4. Був він одягнений по-домашньому: біла розхристана сорочка, заправлена в широчезні сірі шаровари (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах