Орфографічний словник української мови

запряг

за́пряг

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запряг — -у, ч. 1》 Запряжені коні або інші тварини. 2》 Збруя, упряж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запряг — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В.  Словник синонімів української мови
  3. запряг — ЗА́ПРЯГ, у, ч. 1. Запряжені коні або інші тварини. В руках у австрійських солдатів були не гвинтівки, а коси, і замість батареї гармат, край села на белеб-ні стояли жниварки із запрягом (Смолич, Мир.., 1958, 466). 2. Збруя, упряж.  Словник української мови в 11 томах