засилати —
-аю, -аєш, недок., заслати, зашлю, зашлеш, док., перех. 1》 Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. 2》 Направляти кого-небудь до когось, кудись з яким-небудь дорученням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засилати —
сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати.
Фразеологічний словник української мови
засилати —
ЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСЛА́ТИ, зашлю́, зашле́ш, док., перех. 1. Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. Указами 1822-1824 рр.
Словник української мови в 11 томах
засилати —
Засилати, -лаю, -єш сов. в. заслати, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет.
Словник української мови Грінченка