засилати

засила́ти

-аю, -аєш, недок., заслати, зашлю, зашлеш, док., перех.

1》 Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території.

2》 Направляти кого-небудь до когось, кудись з яким-небудь дорученням.

Засилати старостів — посилати старостів до дівчини, жінки або її батьків, просячи згоди на шлюб.

3》 розм. Відправляти що-небудь для передачі комусь.

4》 розм. Звертаючись до кого-небудь, виражати свої почуття (письмово, словами, жестами і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. засилати — (на каторгу) висилати, запроторювати; (старостів) присилати, посилати; (вітання) слати, переказувати, передавати, пересилати.  Словник синонімів Караванського
2. засилати — засила́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. засилати — сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати.  Фразеологічний словник української мови
4. засилати — ЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСЛА́ТИ, зашлю́, зашле́ш, док., перех. 1. Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. Указами 1822-1824 рр.  Словник української мови в 11 томах
5. засилати — Засилати, -лаю, -єш сов. в. заслати, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет.  Словник української мови Грінченка