Орфографічний словник української мови

заспоритися

заспо́ритися

дієслово доконаного виду

засперечатися

розм.

заспори́тися

дієслово доконаного виду

піти успішно

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заспоритися — -рюся, -ришся, док., розм. Те саме, що заспорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заспоритися — ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д.  Словник синонімів української мови
  3. заспоритися — ЗАСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що заспо́рити. Ішли собі десь розум та щастя та й заспорились. Розум каже, що я сильніший, а щастя — що я (Укр… казки, легенди.., 1957, 205); Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Пасті (Л.  Словник української мови в 11 томах
  4. заспоритися — Заспоритися, -рюся, -ришся гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147.  Словник української мови Грінченка