заспоритися

ЗАСПО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що заспо́рити.

Ішли собі десь розум та щастя та й заспорились. Розум каже, що я сильніший, а щастя — що я (Укр… казки, легенди.., 1957, 205);

Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Пасті (Л. Укр., III, 1952, 588).

ЗАСПОРИ́ТИСЯ, иться, док., розм. Піти з успіхом, вдало (про роботу, справу і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. заспоритися — заспо́ритися дієслово доконаного виду засперечатися розм. заспори́тися дієслово доконаного виду піти успішно розм.  Орфографічний словник української мови
2. заспоритися — -рюся, -ришся, док., розм. Те саме, що заспорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заспоритися — ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д.  Словник синонімів української мови
4. заспоритися — Заспоритися, -рюся, -ришся гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147.  Словник української мови Грінченка