заспорити

ЗАСПО́РИТИ, рю, риш, док. Почати спорити; засперечатися.

Заспорили колись двоє панів про те, який письменник краще пише (Україна.., 1, 1960, 19).

Значення в інших словниках

1. заспорити — заспо́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заспорити — -рю, -риш, док. Почати спорити; засперечатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заспорити — ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д.  Словник синонімів української мови