заспорити

ЗАСПО́РИТИ, рю, риш, док. Почати спорити; засперечатися.

Заспорили колись двоє панів про те, який письменник краще пише (Україна.., 1, 1960, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспорити — заспо́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заспорити — -рю, -риш, док. Почати спорити; засперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заспорити — ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д. Словник синонімів української мови