1. Словник синонімів української мови

заспорити

ЗАСПЕРЕЧА́ТИСЯ (почати сперечатися), ЗАСПО́РИТИ, ЗАСПО́РИТИСЯ розм., ЗАЗМАГА́ТИСЯ розм. Сядуть (діди) бувало коло Кривенкового куреня, розгомоняться або, мріючи про щось, засперечаються (Д. Бедзик); Дехто з давніх хліборобів і заспорить з Мироном (Панас Мирний); Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Насті, вона їм відповідала (Леся Українка); Ми зазмагались непомітно, Розмова бурно потекла (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспорити — заспо́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заспорити — -рю, -риш, док. Почати спорити; засперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заспорити — ЗАСПО́РИТИ, рю, риш, док. Почати спорити; засперечатися. Заспорили колись двоє панів про те, який письменник краще пише (Україна.., 1, 1960, 19). Словник української мови в 11 томах