застигати
застига́ти 1
дієслово недоконаного виду
твердіти; холонути; зупинятися
застига́ти 2
дієслово недоконаного виду
заставати; захоплювати зненацька
рідко
Орфографічний словник української мовизастига́ти 1
дієслово недоконаного виду
твердіти; холонути; зупинятися
застига́ти 2
дієслово недоконаного виду
заставати; захоплювати зненацька
рідко
Орфографічний словник української мови