застигати
Застига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. застигти, -гну, -неш, гл.
1) Застывать, застыть. аж йому в литках застигло. Испугался. Ном. № 9336.
2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне. Чуб. V. 629.
Словник української мови Грінченка