Орфографічний словник української мови

засторцювати

засторцюва́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. засторцювати — Засторцювати, -цюю, -єш гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка