засторцювати

Засторцювати, -цюю, -єш

гл. = запроторити.

1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. засторцювати — засторцюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови