Орфографічний словник української мови

затлівати

затліва́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затлівати — див. горіти  Словник синонімів Вусика
  2. затлівати — -ає, недок., затліти, -іє, док. Почати тліти, горіти без полум'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затлівати — ЗАТЛІВА́ТИ, а́є, недок., ЗАТЛІ́ТИ, і́є, док. Почати тліти, горіти без полум’я. Патик, затиснутий між одвірком і дошкою, жалісно заскрипів і вже за кілька хвилин почав від тертя затлівати (Гжицький, Опришки, 1962, 13); *Образно. Новий огень [вогонь] затлів в старого жилах (Фр., XIII, 1954, 57).  Словник української мови в 11 томах