Орфографічний словник української мови

затрусити

затруси́ти 1

дієслово доконаного виду

розсипати

затруси́ти 2

дієслово доконаного виду

затрясти; побігти риссю

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затрусити — I див. затрушувати. II -трушу, -трусиш, док. 1》 Почати трусити; затрясти. 2》 Побігти риссю, швидко і дрібно перебираючи ногами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затрусити — ЗАТРУСИ́ТИ¹ див. затру́шувати. ЗАТРУСИ́ТИ², трушу́, тру́сиш, док. 1. Почати трусити; затрясти. Отець Тимофій затрусив бородою (Перв., II, 1958, 386); Червоний півень.. сердито затрусив сергами (Тют., Вир, 1964, 95).  Словник української мови в 11 томах
  3. затрусити — Затрусити см. затрушувати.  Словник української мови Грінченка