Орфографічний словник української мови

затупцяти

зату́пцяти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затупцяти — -яю, -яєш, док., розм. 1》 Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати. 2》 Піти, попрямувати куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. затупцяти — ЗАТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати. Кінь затупцяв на місці, потім, відчувши впертого верхівця, рвонув щосили й помчав легкою пір’їною (Сміл., Зустрічі, 1936, 8).  Словник української мови в 11 томах