затупцяти

зату́пцяти

-яю, -яєш, док., розм.

1》 Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати.

2》 Піти, попрямувати куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. затупцяти — зату́пцяти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затупцяти — ЗАТУ́ПЦЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Почати тупцяти, топтатися на одному місці, переступаючи з ноги на ногу; затупцювати. Кінь затупцяв на місці, потім, відчувши впертого верхівця, рвонув щосили й помчав легкою пір’їною (Сміл., Зустрічі, 1936, 8).  Словник української мови в 11 томах