затікати —
-ає, недок., затекти, -ече, док. 1》 Потрапляти куди-небудь, до чогось, за щось, звичайно в невеликих кількостях (про рідину). || Наповнюватися чим-небудь рідким. 2》 Просякати, насичуватися вологою, водою; робитися мокрим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затікати —
ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
затікати —
ЗАТІКА́ТИ, а́є, недок., ЗАТЕКТИ́, ече́, док. 1. Потрапляти куди-небудь, до чогось, за щось, звичайно в невеликих кількостях (про рідину). Густе молоко дзвінко дзюрить в дійницю та затікає теплим струмочком аж за рукав (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
затікати —
Затіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. І. 19.
Словник української мови Грінченка