зафиркати

зафи́ркати 1

дієслово доконаного виду

від: фи́ркати 1

зафи́ркати 2

дієслово доконаного виду

від: фи́ркати 2

Значення в інших словниках

1. зафиркати — -аю, -аєш, док. 1》 Те саме, що зафоркати 1). 2》 перен., розм.Почати видавати звуки, що нагадують фиркання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зафиркати — ЗАФИ́РКАТИ, аю, аєш, док. 1. Те саме, що зафи́ркати 1. 2. перен., розм. Почати видавати звуки, що нагадують фиркання. Хоткевич зафиркав і важко засовався в кріслі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508); — Не знаю, — одмахнувся Павло і зафиркав над мискою (Кучер, Трудна любов, 1960, 514).  Словник української мови в 11 томах