зафиркати

ЗАФИ́РКАТИ, аю, аєш, док.

1. Те саме, що зафи́ркати 1.

2. перен., розм. Почати видавати звуки, що нагадують фиркання.

Хоткевич зафиркав і важко засовався в кріслі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508);

— Не знаю, — одмахнувся Павло і зафиркав над мискою (Кучер, Трудна любов, 1960, 514).

Значення в інших словниках

1. зафиркати — зафи́ркати 1 дієслово доконаного виду від: фи́ркати 1 зафи́ркати 2 дієслово доконаного виду від: фи́ркати 2  Орфографічний словник української мови
2. зафиркати — -аю, -аєш, док. 1》 Те саме, що зафоркати 1). 2》 перен., розм.Почати видавати звуки, що нагадують фиркання.  Великий тлумачний словник сучасної мови