Орфографічний словник української мови

заціпенілий

заціпені́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заціпенілий — рідко заціплий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заціпенілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  3. заціпенілий — ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, рідко ЗАЦІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заціпені́ти, заці́пнути. Потім жінка підвела заціпенілу від жахливої звістки гостю до маленького віконця, показала в засніжений степ: — Мій покликав мужиків, шукають [Ларису]… (Руд.  Словник української мови в 11 томах