заціпенілий

заціпені́лий

рідко заціплий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. заціпенілий — заціпені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заціпенілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
3. заціпенілий — ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, рідко ЗАЦІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заціпені́ти, заці́пнути. Потім жінка підвела заціпенілу від жахливої звістки гостю до маленького віконця, показала в засніжений степ: — Мій покликав мужиків, шукають [Ларису]… (Руд.  Словник української мови в 11 томах