заціпеніти

заціпені́ти

-ію, -ієш і рідко заціпнути, -ну, -неш, док.

Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути.

|| Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути.

|| діал. Вмерти, захолонути.

Значення в інших словниках

1. заціпеніти — заціпені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заціпеніти — див. боятися; мовчати  Словник синонімів Вусика
3. заціпеніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови
4. заціпеніти — ЗАЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш і рідко ЗАЦІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути.  Словник української мови в 11 томах
5. заціпеніти — Заціпені́ти, -ні́ю, -єш гл. Окоченѣть. Желех.  Словник української мови Грінченка