Словник української мови Грінченка

заціпеніти

Заціпені́ти, -ні́ю, -єш

гл. Окоченѣть. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заціпеніти — заціпені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заціпеніти — див. боятися; мовчати  Словник синонімів Вусика
  3. заціпеніти — -ію, -ієш і рідко заціпнути, -ну, -неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути. || Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. || діал. Вмерти, захолонути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заціпеніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше.  Словник синонімів української мови
  5. заціпеніти — ЗАЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш і рідко ЗАЦІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути.  Словник української мови в 11 томах