Значення в інших словниках
-
заціпити —
заці́пити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
заціпити —
затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати.
Фразеологічний словник української мови
-
заціпити —
Заціпи́ти, -ці́плю, -ці́пиш, -ці́плять; заці́п, -ці́пмо, -ці́пте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заціпити —
ЗАЦІ́ПИТИ див. заці́плювати.
Словник української мови в 11 томах
-
заціпити —
Заціпити, -пить гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Словник української мови Грінченка