заціпити —
заці́пити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заціпити —
див. заціплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заціпити —
затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати.
Фразеологічний словник української мови
заціпити —
Заціпити, -пить гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Словник української мови Грінченка