1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заціпити

заці́пити

див. заціплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціпити — заці́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заціпити — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Фразеологічний словник української мови
  3. заціпити — Заціпи́ти, -ці́плю, -ці́пиш, -ці́плять; заці́п, -ці́пмо, -ці́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заціпити — ЗАЦІ́ПИТИ див. заці́плювати. Словник української мови в 11 томах
  5. заціпити — Заціпити, -пить гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391. Словник української мови Грінченка