1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заціпенілий

заціпені́лий

рідко заціплий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціпенілий — заціпені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заціпенілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  3. заціпенілий — ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, рідко ЗАЦІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заціпені́ти, заці́пнути. Потім жінка підвела заціпенілу від жахливої звістки гостю до маленького віконця, показала в засніжений степ: — Мій покликав мужиків, шукають [Ларису]… (Руд. Словник української мови в 11 томах