1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заціліти

зацілі́ти

-ію, -ієш, док.

Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися.

|| Залишитися живим, не загинути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціліти — зацілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заціліти — ЗАЦІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися. [Співець:] Зібрав я все, що тільки заціліло, зложив і склеїв,— арфа невеличка, та в ній нема і скіпки несвятої (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах