1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зацілілий

зацілі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заціліти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацілілий — зацілі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зацілілий — ЗАЦІЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зацілі́ти. Рослинність альпійського поясу становить релікти рослинності льодовикового часу, зацілілі серед сучасної флори Карпат (Геол. Укр., 1959, 680). Словник української мови в 11 томах