заціліти

зацілі́ти

-ію, -ієш, док.

Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися.

|| Залишитися живим, не загинути.

Значення в інших словниках

1. заціліти — зацілі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заціліти — ЗАЦІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися. [Співець:] Зібрав я все, що тільки заціліло, зложив і склеїв,— арфа невеличка, та в ній нема і скіпки несвятої (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах