зацілілий

зацілі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до заціліти.

Значення в інших словниках

1. зацілілий — зацілі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зацілілий — ЗАЦІЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зацілі́ти. Рослинність альпійського поясу становить релікти рослинності льодовикового часу, зацілілі серед сучасної флори Карпат (Геол. Укр., 1959, 680).  Словник української мови в 11 томах