зацілілий

ЗАЦІЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зацілі́ти.

Рослинність альпійського поясу становить релікти рослинності льодовикового часу, зацілілі серед сучасної флори Карпат (Геол. Укр., 1959, 680).

Значення в інших словниках

1. зацілілий — зацілі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зацілілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови