Орфографічний словник української мови

заціліти

зацілі́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заціліти — -ію, -ієш, док. Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися. || Залишитися живим, не загинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заціліти — ЗАЦІЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Зберегтися цілим, непошкодженим; не зникнути, не зруйнуватися. [Співець:] Зібрав я все, що тільки заціліло, зложив і склеїв,— арфа невеличка, та в ній нема і скіпки несвятої (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах