Орфографічний словник української мови

зачучверілий

зачу́чверілий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зачучверілий — див. поганий; слабий  Словник синонімів Вусика
  2. зачучверілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачучверіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачучверілий — ЗАЧУ́ЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що зачу́чверений. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича — ці золотушні пагони старовинного дворянського роду нездатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі (Стельмах, Хліб.., 1959, 290).  Словник української мови в 11 томах