Орфографічний словник української мови

зашипіти

зашипі́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зашипіти — -плю, -пиш; мн. зашиплять; док. 1》 Почати шипіти. 2》 на кого і без додатка. Почати видавати шиплячі звуки. || Почати протяжно вимовляти звук "ш", вгамовуючи кого-небудь, встановлюючи тишу. 3》 на кого і без додатка, перен., розм. Заговорити напівголосно, зі злістю і роздратуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зашипіти — Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зашипіти — ЗАШИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. зашипля́ть; док. 1. Почати шипіти. В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш (Коцюб., І, 1955, 15); Патефон м’яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло… Тихо зашипіла голка по пластинці (Є. Кравч.  Словник української мови в 11 томах
  4. зашипіти — Зашипіти, -плю́, -пи́ш гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.  Словник української мови Грінченка